Page 6 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 6

4

      Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих
результатів полягає в тому, що вони становлять основу інженерних методів для
діагностування і оцінювання залишкового ресурсу елементів конструкцій довготри-
валого навантаження з урахуванням умов їх експлуатування.

      На конкретних прикладах розрахунку залишкового ресурсу елементів конструк-
цій встановлено, що наводнювання стінки паропроводу за маневрового режиму експ-
луатації зменшує його довговічність в три рази; корозивне середовище зменшує
залишкову довговічність пластини зі сталі 20 за її високотемпературного статичного
розтягу до 5 разів, а з хромомарганцевої – 1,6 рази; для малої кількості змін наван-
таження маневровий режим можна наближено враховувати за методом стаціонарного
режиму (похибка 11 %), а для великої кількості – малоциклової втоми (15 %).

      Результати розрахунку допустимих корозійних дефектів використані під час
розробки Рекомендацій для ремонту проблемних ділянок труби етиленопроводу
“Калуш-Західний кордон”. Ці Рекомендації впроваджені в роботу і діяльність ТОВ
“КАРПАТНАФТОХІМ”. Отримані наукові результати досліджень увійшли в стан-
дарт організації України (СОУ 49.5-31570412-027:2015) у вигляді методики розра-
хунку залишкового ресурсу нафтотранспортного устатковання за наявності тріщини
повзучості. Результати досліджень використані для діагностування і оцінювання
залишкового ресурсу силових вузлів локомотивів на ПрАТ “Львівський локомотиво-
ремонтний завод”.

      Особистий внесок здобувача. Усі результати, що стосуються основного змісту
дисертаційної роботи і виносяться на захист, отримані здобувачем самостійно. У
публікаціях, написаних у співавторстві, особистий внесок здобувача такий: [18, 19] –
виведення диференціальних рівнянь зародження і поширення повзучо-втомних трі-
щин у воденьвмісному середовищі; [10, 21, 39] – розроблення математичної моделі
для дослідження кінетики поширення тріщин високотемпературної повзучості за
нейтронного опромінення; [15, 41] – побудова розрахункової моделі оцінювання
періоду докритичного росту тріщин за блочного навантаження; [8, 9] – аналіз і синтез
досліджень акустико-емісійного діагностування корозійних пошкоджень конструк-
ційних матеріалів; [13, 22, 32] – виведення кінетичних рівнянь поширення корозійно-
механічних тріщин за підвищених температур; [42] – розроблення методики оціню-
вання довговічності двошарової пластини з тріщиною; [14, 17] – побудова розра-
хункових моделей поширення тріщин високотемпературної повзучості в двошарових
пластинах; [16] – встановлення залежностей кінетики зміни вершин поверхневої
півеліптичної тріщини в біметалевій пластині за циклічного навантаження; [12] –
аналіз і синтез досліджень мікромеханізмів росту тріщин повзучості; [4] – методика
розрахунку залишкового ресурсу нафтотранспортного устаткування за наявності
тріщини повзучості; [7, 28, 36] – побудова кінетичних рівнянь визначення швидкості
поширення тріщини повзучості через параметри сигналів АЕ; [6, 23, 24, 26, 34, 44–
47] – розроблення методик оцінювання залишкового ресурсу елементів інженерного
обладнання; [11, 43] – алгоритм побудови першої ділянки на кінетичній діаграмі
поширення тріщин повзучості; [29] – алгоритм методики АЕ-діагностування
елементів конструкцій; [25, 27, 38] – розроблення математичних моделей визначення
періоду докритичного росту тріщин за маневрового режиму експлуатації елементів
конструкцій; [1] – розроблення методів для визначення довговічності (залишкової
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11